Квіт Іван Дмитрович
Іван Квіт народився 16 листопада 1921 року в містечку Поморяни, на той час Зборівського повіту Тернопільського воєводства (нині Золочівського району Львівської області).
З 1927 року навчався у семикласній народній школі в Поморянах, яку закінчив у 1934 році. За сприяння місцевого священика в 1934 році поступив у Греко-католицьку малу духовну семінарію у Львові. Як здібний учень з малозабезпеченої сім’ї отримував стипендію від митрополита Андрея Шептицького.
Греко-католицька духовна семінарія у Львові заснована як єпархіальна семінарія у 1779 році. На її базі у 1784 році цісар Йосиф ІІ започаткував навчальний заклад, який з 1785 року набув статусу генеральної семінарії для навчання майбутніх священиків з усієї Галичини. Після приходу більшовиків її було закрито у 1939 році і остаточно ліквідовано у 1944 році. Відновлено семінарію у 1989 році.
Після радянської анексії західноукраїнських земель у 1939 році І. Квіт змушений був перервати теологічне навчання. Цього року записався в 10 клас середньої школи №3 м. Львова. 20 червня 1940 року отримав атестат зрілості про закінчення середньої освіти з правом вступу у вищі навчальні заклади без вступних іспитів, як відмінник навчання.
З вересня 1940 року зарахований студентом фізико-математичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка на спеціальність «Математика». Тут його одногрупником був Остап Парасюк.
Деканом факультету в той час був Стефан Банах, а його заступником – Мирон Зарицький.
Курс математичного аналізу І. Квіту читав Мойсей Якоб, професор кафедри теорії ймовірностей, якою завідував М. Зарицький.
Мойсей Якоб (1900-1944) народився в Надвірній на Станіславщині, закінчив Віденський університет, його наукові праці стосувалися теорії тригонометричних рядів, математичної статистики та актуарної математики.
Останнім іспитом І. Квіта у 1940/1941 навчальному році був іспит 21.06.1941 року з математичного аналізу, який він склав на «відмінно». З початком німецької окупації навчання в університеті було припинено.
І. Квіт цього 1941 року поступив у Греко-Католицьку Богословську Академію у Львові на філософський факультет. Тут він навчався до літа 1944 року.
Греко-Католицька Богословська академія у Львові заснована у 1928 році митрополитом Андреєм Шептицьким на базі богословського факультету Греко-католицької семінарії у Львові. Ректором академії був о. д-р Йосиф Сліпий. У 1939 році академія припинила діяльність, відновила – у 1941-1944 роках (80 студентів). Місію академії у Львові перейняв Український Католицький університет св. Климентія Папи заснований у 1963 році у Римі Митрополитом Йосифом Сліпим.
У вересні 1994 року було офіційно відновлено діяльність Богословської академії у Львові. Її очолив о. Михайло Димид, а у червні 2002 року академію реорганізовано в Український католицький університет (УКУ), який очолив о. Борис Гудзяк. Нині митрополит Борис – архієпископ і митрополит Філадельфійський, Член Постійного Синоду УГКЦ. Батько його народився у м. Поморяни. З 2013 року Український католицький університет протягом десяти років очолював отець-доктор Богдан Прах.
У 2023 році ректором УКУ обрано Тараса Добка, який після закінчення з відзнакою механіко-математичного факультету у 1993 році продовжив навчання в Міжнародній академії філософії у князівстві Ліхтенштейн, де у 2003 році здобув ступінь доктора філософії (Ph.D) з відзнакою.
У 1945 році І. Квіт поновився і продовжив навчання на ІІ курсі фізико-математичного факультету Львівського державного університету ім. Івана Франка. З 1944 року деканом фізико-математичного факультету був Мирон Зарицький, який очолював кафедру загальної математики.
З серпня 1945 року завідувачем кафедри теорії ймовірностей і математичної статистики на фізико-математичному факультеті був професор Борис Гнєденко. Ще восени 1944 року академік Микола Боголюбов запропонував Б. Гнєденку переїхати з Москви в Україну. Він також рекомендував Б. Гнєденка до обрання його член-кореспондентом Академії Наук УРСР. Уже в липні 1945 року Б. Гнєденко зустрівся у Києві з С. Банахом та С. Мазуром, а на початку серпня переїхав із сім’єю у Львів. З ним у Львів приїхав професор Сергій Нікольський.
Борис Гнєденко звернув увагу на свого здібного учня Івана Квіта та став керівником його дипломної роботи. Як згадує Б. Гнєденко:
«У І. Д. Квіта, який закінчив університет в 1949 році, в роботі були успіхи у власних дослідженнях, і я рекомендував його в аспірантуру. Йому я запропонував зайнятися розвитком результатів Г. М. Манії»
(Г. М. Манія – грузинський математик, з яким пов’язані дослідження з теорії ймовірностей та математичної статистики в Грузії)
Дипломна робота І. Квіта «Про закони розподілу Пірсона» була подана як реферат для вступу в аспірантуру. Відгук про неї дали професор Борис Гнєденко та доцент Іван Соколов. Свій відгук Б. Гнєденко закінчує словами:
«Я вважаю, що І. Квіт володіє математичними вміннями, великою впертістю, достатньо добрим математичним розвитком і бажанням працювати науково. Ці обставини дозволяють мені рекомендувати його в аспірантуру Львівського університету на мою кафедру».
З осені 1949 року І. Квіт навчався в аспірантурі на кафедрі теорії ймовірностей. З 1950 року його керівник Б. Гнєденко працював у Києві, а Іван Дмитрович отримував відрядження для спілкування з керівником. Дисертацію на тему «Про порівняння емпіричних розподілів у двох незалежних вибірках» захистив 30 червня 1952 року (затверджена ВАК 7 липня 1952 року). Опонентами були професори Н. В. Смірнов і А. А. Ляпунов. До цього у Львові під керівництвом Б. Гнєденка захистили дисертації К. Л. Рвачова (Ющенко), Д. Г. Мейзлер та Б. Н. Гарштейн.
Про думку Бориса Гнєденка щодо місця Івана Квіта серед його учнів свідчить фотографія Б. Гнєденка на титульній сторінці спогадів на фоні імен його учнів. Тут імена: Катерини Ющенко (Рвачової) – член-кореспондента НАН України, дійсного члена Міжнародної академії комп’ютерних наук, Володимира Королюка – академіка НАН України, заступника директора Інституту математики НАН України (1966 – 1988), Володимира Михалевича – академіка НАН України, директора Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України (1982-1994) та Івана Квіта.
З вересня 1952 року І. Квіт працює на посаді старшого викладача кафедри теорії функцій та теорії ймовірностей, у 1953 році він обраний за конкурсом на посаду доцента на цій же кафедрі. Звання доцента отримав у 1954 році.
Протягом багатьох років І. Квіт читав курс «Теорія ймовірностей і математична статистика» для спеціальностей «Математика», «Механіка», «Прикладна математика», «Фізика». Викладав курс «Методи математичної фізики» для студентів фізиків, а також мав низку спеціальних курсів: «Теорія масового обслуговування», «Ентропія розподілів», «Характеристичні функції», «Теорія надійності», «Теорія ігор».
Важливими були його консультації для наукових працівників, практиків та викладачів навчальних закладів, підприємств Львова.
У 60-х роках на кафедрі була відкрита спеціалізація «Теорія ймовірностей», де Іван Дмитрович читав спеціальні курси.
З вересня 1973 року І. Квіт працює на посаді доцента кафедри оптимальних процесів механіко-математичного факультету , а з 1975 до 1990 року – на цій же кафедрі, яка перейшла у склад факультету прикладної математики та механіки.
Багато років І. Квіт був Ученим секретарем Ученої ради механіко-математичного факультету, заступником декана. Він керував важливими науково-дослідними темами, брав участь у розробці Держстандарту з питань надійності будівельних машин.
Зі своїх курсів Іван Дмитрович видав для студентів 6 методичних вказівок, 13 посібників та задачників. Серед них:
- Лекції з теорії ймовірностей, Львів 1959, 141 с.
- Лекції з методів математичної фізики. Частина перша. Львів, 1963, 196 с.
- Елементи інтегральних рівнянь та основи варіаційного числення. Львів, 1964, 196 с.
- Диференціальні рівняння математичної фізики. Львів, 1965, 132 с.
- Характеристичні функції. Львів, 1972, 148 с.
- Статистична змінна. ч.1, Львів, 1974, 96 с., ч.2, Львів, 1976, 124 с., ч.3, Львів, 1977.
Він опублікував понад 60 наукових праць. Його формули про порівняння двох вибірок на скінченному інтервалі ввійшли у світові довідники з математичної статистики та в підручник Б. Гнєденка і співавторів з математичних методів в теорії надійності.
Іван Дмитрович мав схильність до вивчення мов. Вільно володів польською, німецькою, чеською, знав французьку, італійську та англійську мови. Під час навчання у Греко-Католицькій Богословській Академії опанував грецьку, латинську та іврит.
Багато з написаного тут про Івана Дмитровича не відображалося в офіційних документах. Його навчання в закладах духовної освіти могло закрити йому дорогу до навчання в університеті. Навіть знання багатьох мов не відображено в особових справах.
Помер Іван Квіт 14 грудня 1990 року, похований у с.м.т. Поморяни Золочівського району Львівської області.
Ярослав Притула,
Роман Квіт
Автор:
Притула Ярослав Григорович
Математик, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математичного аналізу ЛНУ ім. Івана Франка
