
Богдан Васильович Ковальчук
Богдан Ковальчук народився 18 серпня 1935 року в селі Доброчин Грубешівського повіту Люблінського воєводства у Польщі. У 1941 році почав навчатися в шестирічній школі села Доброчин. Тут він навчався до 1946 року. У 1946 році разом з родиною, татом Василем і мамою Катериною, був евакуйований в УРСР. Сім’я проживала в Буському районі Львівської області.
У 1952 році закінчив Буську середню школу. Протягом 1952-1957 років навчався на механіко-математичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. Університет закінчив з рекомендацією Вченої ради університету до вступу в аспірантуру. У цьому ж році набір в аспірантуру був у квітні, і він протягом 1957-1958 навчального року працював вчителем середньої школи робітничої молоді в місті Камянка-Бузька.
У 1958 році з 17 квітня по 19 жовтня у Брюселі проходила Всесвітня виставка. У радянському павіліоні демонструвалася дипломна робота випускника Ковальчука Богдана: “Ряд Фур’є функцій, що мають похідні з заданим модулем неперервності”. З осені Богдан Васильович уже був аспірантом кафедри теорії функцій. Вступні іспити в аспірантуру проходили у квітні 1958 року. Іспити він склав так:
- марксизм-ленінізм (задовільно)
- математику (добре)
- іноземну мову (англійську) – добре.
Як вступну роботу він подав свою дипломну роботу. Його майбутній керівник аспірантури доцент Іван Соколов (згодом він став професором) в рецензії написав:
“Робота Б.В. Ковальчука є самостійним дослідженням автора і має науковий інтерес. Робота повинна бути опублікована в науковому математичному журналі.
Автор цієї роботи проявив вміння до самостійної наукової роботи і ця праця заслуговує відмінної оцінки”.

В аспірантурі навчався у 1958-1961 роках. Його науковий керівник професор Іван Соколов був завідувачем кафедри теорії функцій. Протягом навчання в аспірантурі Богдан Ковальчук склав кандидатські іспити:
- діалектичний і історичний матеріалізм (відмінно)
- іноземну мову (німецьку) – відмінно
- функціональний аналіз – відмінно
- теорію функцій – добре
і також підготовив кандидатську дисертацію. Захист дисертації на тему “Дослідження деяких методів наближення класів функцій із заданим модулем неперервності” відбувся 10 червня 1963 року. Опонентами були професор О. Кованько і доцент О. Гаркаві. ВАК 6 листопада 1963 року присудив науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук.
Свої наукові результати Богдан Ковальчук доповідав на багатьох конференціях, зокрема, мав доповідь “Про наближення функцій з заданим модулем неперервності алгебраїчними многочленами” на Четвертому всесоюзному математичному з’їзді СРСР у 1961 році.
У 1960-1961 навчальному році навчання в аспірантурі суміщав з працею асистента кафедри теорії функцій. Наступні два роки після закінчення аспірантури він виконував обов’язки доцента кафедри математики у Львівському сільсько-господарському інституті, а у 1963-1964 навч. році був там на посаді старшого викладача.
В червні 1964 року був обраний за конкурсом на посаду доцента кафедри математичного аналізу університету. Звання доцента отримав у грудні 1966 року. З вересня 1968 року переведений на відкриту в університеті кафедру вищої математики, де у червні 1978 року обраний за конкурсом на посаду завідувача цієї кафедри.
З червня 1980 року протягом 15 років Богдан Ковальчук був деканом математичного, а згодом механіко-математичного факультету. Протягом цього часу відбулася зміна назви факультету, відкрилися нові кафедри і нові напрямки підготовки фахівців. Факультет потужно користувався цільовою підготовкою фахівців для факультету в провідних наукових центрах країни.
У 1995 році отримав звання професора, з 2003 року він професор кафедри вищої математики. У 2017 році пішов на пенсію.
Основними напрямами наукової роботи була конструктивна теорія функцій, теорія наближень функцій сумами Фур’є-Чебишова, Валле-Пуссена, Бернштейна, зокрема, для функцій двох змінних, де співавтором був Г. Губанов. Властивості майже періодичних функцій досліджував у своїх працях разом з Л. Лісевичем. Математичні питання теплопровідності та теплопружності тіл розглядав в працях з багатьма авторами (Ю. Коляно, В. Дідик, Г. Лопушанська, Й. Шіпка, І. Верба, В. Грицевич, О. Гой та інш.). Був автором багатьох навчально-методичних публікацій та підручників разом з членами кафедри.
У 2010 році опублікував підручник “Основи математичного аналізу” в двох частинах: ч. 1 – 374 с., ч. 2 – 418 с. (у співавторстві з Й. Шіпкою).
За активну педагогічну та громадську працю був відзначений званням “Відмінник освіти України” (1983 р.) ,а також “Медаль А.С. Макаренка”.
Помер Богдан Васильович у 90-тому році життя 12 листопада 2024 року і похований у родинному гробовці на Янівському цвинтарі.



