Зарицький Мирон

Мирон Зарицький

(21.05.1889 – 19.08.1961)

Усе життя українського вченого та педагога Мирона Миколи Зарицького пов’язане з математичним середовищем Львова. Він навчався у Львівському університеті в часи, коли в наукові дослідження і у викладання математики входили ідеї сучасної математики, здобув ступінь доктора філософії – в час розквіту Львівської математичної школи, був учасником формування нових математичних шкіл у післявоєнній історії університету. Про життя та творчість Мирона Зарицького опубліковано низку статей та книг ([1, 2, 3, 4]).

З часом з’являються нові факти з його життя, наукової та організаційної діяльності.

Народився Мирон Зарицький у селі Стара Могильниця Тернопільського повіту в родині сільського священика о. Онуфрія. З 1899 року навчався у гімназії в Бережанах, на третьому році навчання перейшов до гімназії в Тернополі з українською мовою викладання. Матеріал 5-го та 6-го класів вивчав вдома самостійно і іспити за 6-ий клас склав екстерном в Тернопільській гімназії. Продовжив навчання в українській гімназії в Перемишлі, де 4 червня 1907 року отримав атестат зрілості.

З осені 1907 року навчався на філософському факультеті Віденського університету. Тут на природничому відділенні слухав лекції з філософії, математики, біології, зоології, психології та економіки. Після закінчення першого курсу він був змушений перевестися за станом здоров’я до Львівського університету. Оскільки свідоцтво про «відхід» з Віденського університету отримав лише в січні 1909 року, то навчання у Львові він почав з літнього півріччя 1908/09 навчального року. Навчався на філософському факультеті до літа 1912 року. У «картах запису», які заповнював кожного семестру він фігурує як: Мирон Зарицький, Миколай Зарицький, Мирон Миколай Зарицький.

Фото.  Карта запису останнього семестру навчання в університеті

Звертає увагу широкий спектр дисциплін, які він вибирав кожного семестру. Він слухав лекції з філософії, психології та логіки у М. Твардовського, М. Вартенберга, Я. Лукасевича. Математичні курси слухав у Ю. Пузини та В. Серпінського, який прочитав низку сучасних на той час курсів, зокрема: теорія множин, поняття міри точкових множин, інтеграл Лебега, теорія функцій дійсної змінної. Курси фізики слухав у М. Смолуховського і К. Закшевського, з астрономії у М. Ернста, слухав також українських викладачів професора О.Коллесу – з філології та доцента С. Рудницького з географії. Багато математичних курсів він слухав разом з Станіславом Рузевичем, Отто Нікодимом, Міленою Рудницькою.

На третьому році навчання був учасником вищого семінару Юзефа Пузини, а на четвертому -  семінарів В. Серпінського та Ю. Пузини. Обидва професори мали вплив на тематику його дальших наукових досліджень. Протягом 1913 року М. Зарицький склав вчительські іспити з математики, фізики та української мови, раніше пройшов обов’язкову практику і 8 листопада 1913 року отримав свідоцтво, яке давало право викладати математику і фізику в середніх школах. Першим етапом вчительських іспитів було написання праць з математики, фізикина теми сформульовані членами комісії – професорами університету. Далі йшли письмові та усні іспити з математики, фізики та мови викладання. У складі екзаменаційної комісії були,зокрема, професори математик Юзеф Пузина та філолог Кирило Студинський.

Восени 1913 Мирон Зарицький одружився з Володимирою Зафійовською, донькою священника Івана Зафійовського, а через рік у подружжя народилась донька Катерина.

У роки Першої світової війни та ЗУНР Мирон Зарицький був добровольцем в лавах Січових Стрільців. Протягом січня – травня 1919 року навчався в школі артилерійських старшин УГА в Станіславові [5].

З 1912 року М. Зарицький працював  вчителем у приватних українських гімназіях Белза, Збаража, Коломиї, з 1 листопада 1919 року, у державній гімназії з українською мовою викладання у Тернополі. Директором гімназії тоді був Юліан Левицький, брат Володимира Левицького, а його помічником – Мирон Зарицький. Поряд з викладанням продовжує наукові дослідження і 8 травня 1920 року подає в деканат філософського факультету Львівського університету прохання про допуск до іспитів з метою здобуття ступеня доктора філософії. Його роботу «Деякі властивості поверхні визначеної рівнянням … » рецензував Євстахій Жилінський, і повинен був ще рецензувати Гуґо Штайнгауз. Ця робота,  результати рецензування і рішення про допуск до іспитів не збереглися.

Фото  Подання М. Зарицького про допуск до докторських іспитів

Фото. Фрагмент з протоколу засідання Ради філософського факультету (про «zalegli» дисертації)

Подана праця могла бути виконана на семінарі Ю. Пузини. Вона розглядалась професорами разом з докторською працею Стефана Банаха, який подав її в червні 1922 року. Але до захисту цієї праці М. Зарицьким справа не дійшла. В цей час познайомився з Гуго Штайнгаузом (1887 – 1972) професором Львівського університету, який пізніше намовляв його переїхати працювати до Львова.

У 1925 році М. Зарицький переїжджає до Львова, де працює спочатку у ІХ польській державній гімназії, з 1928 по 1934 – у філії Української академічної державної гімназії, з 1934 по 1939 – у ІІ польській державній гімназії. Протягом 1925/26 навчального року він був «звичайним» студентом на математичному природничому факультеті Львівського університету, де слухав зокрема лекції К. Твардовського, Г. Штайнгауза та С. Рузевича.

Першою його науковою публікацією була стаття [6] в Збірнику математично-природописно-лікарської секції НТШ. У ній він застосував операцію замикання до задання повного порядку на множині. Аксіоматику цієї операції на множині запровадив для означення поняття топологічного простору К. Куратовський. У наступних статтях М. Зарицький розвинув ідею операції межі та інших операцій для введення поняття топологічного простору , які стали основою його докторської праці.

З обранням у 1927 році Мирона Зарицького дійсним членом НТШ, він став активним діячем математично-природничо-лікарської секції. Всього у виданнях НТШ він опублікував 12 праць.

З 1926 по 1939 рік був членом Польського математичного товариства, у 1929 році мав доповідь на Першому польському математичному з’їзді у Львові.[7]

У 1926 році Мирон Зарицький 17 лютого, 3 березня, 12 травня мав доповіді на семінарі Львівського математичного товариства: «Про теорію абстрактних множин», «Новий спосіб представлення множин», «Про структуру біортогональних рядів».

25 лютого 1928 року на 259 черговому засіданні Американського математичного товариства в Колумбійському університеті в Нью-Йорку була представлена праця “General properties of Cantorian coherences,” яка була опублікована [8]. Роботу Зарицького представляв Данхем Джексон (Dunham Jackson) (1888 – 1946), відомий нерівністю Джексона з теорії апроксимації [9].

13 травня 1929 року Мирон Зарицький подав до Ради математично-природничого факультету докторську працю „Про деякі основні поняття топології”, де були викладені результати двох його робіт[8, 10]. У вступі до своєї дисертації М. Зарицький пише: «В нинішній праці досліджуються аналогічні системи аксіом для деяких інших [від замикання] основних понять топології. Доводжу рівносильність тих систем з системами Куратовського і доводжу ряд тверджень…» Запроваджений ним новий підхід до поняття топологічного простору, зокрема, з допомогою поняття  межі цитується згодом в літературі. Рецензентом і промотором праці був С. Рузєвич. Він відзначив: «Праця свідчить, що кандидат вміє собі ставити наукові проблеми, трактувати їх методично отримувати нові результати. Його дослідження стали вкладом у загальну топологію».

Фото. Перша сторінка дисертації М. Зарицького

Докторські іспити він складав з філософії (13.11.1929), з математики і астрономії (21.10.1930) Науковий ступінь доктора філософії йому було надано 25 жовтня 1930 року у Львівському університеті. Мирон Зарицький запросив Казимира Твардовського на урочистість вручення диплому доктора філософії- промоцію,  про що написав К. Твардовський у своєму щоденнику:

«25 października, sobota 1930

O dwunastej poszedłem do Auli, by złożyć życzenia z powodu promocji p. Zaryckiemu, byłemu uczniowi mojemu, który mnie ma promocję zaprosił.» [11]

Фото  Запис в книзі промоцій докторів

У 1930 році М. Зарицький, як делегат НТШ, брав участь у Першому Всесоюзному з’їзді математиків у Харкові, а також став членом Німецького математичного товариства.

Основні його наукові зацікавлення: теорія множин з алгеброю логіки, топологія, теорія функцій дійсної змінної, теорія ймовірностей з математичною статистикою, астрономія, історія математики, а також філософія. Історії та філософії математики присвячені його «Хрестоматія грецької математики» [12] та доповідь [13] виголошена на святкуванні 30-ої річниці математично-природописно-лікарської секції та низка статей в газеті «Діло». Мирон Зарицький опублікував кілька праць з методики викладання математики та природничих дисциплін в середній школі.

Після приєднання Західної України до УРСР з 1 грудня 1939 року М. Зарицький призначений професором, 2 грудня заступником декана фізико-математичного факультету Львівського державного університету СРСР, а 7 грудня завідувачем кафедри теорії ймовірностей. У 1940 році був науковим співробітником Львівського філіалу Інституту математики АН УРСР. Він редагував дев’ятий том «Studia Matematyczne» і підготував видання «Наукових записок фізико-математичного факультету», яке було здане до друку, але не вийшло [14].

Фото. Накази про призначення

У грудні 1940 року Вчена Рада університету проголосувала про надання М. Зарицькому наукового ступеня доктора фізико-математичних наук і звання професора. ВАК СРСР затвердив звання професора у 1945 році і ступінь кандидата наук у 1946 році.

З квітня 1940 року М. Зарицький працював над перекладом книги С. Банаха [15] українською мовою. Вона вийшла у 1948 році, де жодним словом не згадується перекладач та змінено назву книги [16]. Книга містить оновлені зауваження. Зауваження українського перекладу розширені порівняно з французьким. Зокрема, дописано інформацію про події, що трапилися в функціональному аналізі між 1932 і 1940 роками.

У роки німецької окупації Львова навчальний процес в університетах був припинений, тут працювала невелика кількість технічних працівників та адміністративного персоналу. Мирон Зарицький до травня 1942 року виконував адміністративні функції пов’язані з видачею довідок, архівуванням навчальної документації, наукових праць, дисертацій та збереження бібліотечних фондів. З 1942 до липня 1944 року викладав математику на фахових курсах, які діяли на базі Львівської політехніки. Тут навчалась і його донька Катерина та Остап Парасюк, який після війни закінчував механіко-математичний факультет. Асистентом на фахових курсах працював аспірант Стефана Банаха Михайло Скальський,який згодом захистив докторську працю в Геттінгенському університеті.

З серпня 1944 року відновлюється робота університету. Мирон Зарицький з 1 серпня завідувач кафедри загальної математики (Міністерство затвердило 15.03.1948 року), а після відмови С. Банаха від посади декана, з 15 листопада 1944 року призначений деканом фізико-математичного факультету.

Фото.  Згода М. Зарицького обійняти посаду декана

Разом з професором Олександром Кованьком керував науковим семінаром факультету, з 16.10.1944 до 19.01.1950 року був керівником Львівського відділення Інституту математики АН УРСР. Роботу в університеті поєднував з читанням лекцій у Львівському політехнічному інституті у 1944 – 1946 роках і в  Ужгородському університеті у 1950 – 1955 роках, виступав з доповідями на наукових конференціях у Києві та Тбілісі.

З посади декана за власним бажанням Мирон Зарицький пішов у травні 1947 року, залившись, завідувати кафедрою до 1960 року.

Фото. М. Зарицький з Б. Гніденком і І. Соколовим

У домашньому архіві збереглось багато неопублікованих рукописів Мирона Зарицького. Його портрет як викладача гімназії змалював в автобіографічній повісті «Високий замок» його учень – відомий польський письменник Станіслав Лем, а багато теплих спогадів про Мирона Зарицького, професора математики, залишили його студенти.

Мирон Зарицький був великим знавцем історії античної математики, читав курси лекцій з історії математики. Усе життя його цікавила астрономія, з якої він публікував науково-популярні статті. Зацікавлення з студентських років філософією та логікою зблизило його з Казимиром Твардовським, який доручив йому написати  рецензію на працю українського філософа Івана Мірчука [17]. Зокрема, Мирон Зарицький один з перших у Львові використовував у лекціях з математики логічну символіку.

Результати Зарицького з робіт [8, 10, 18] цитувались в книжках:

• K. Kuratowski, Topology I, Monografie Matematyczne 20, PWN, Warszawa–Wrocław 1948 (Зарицький, стор. 29, 44, 47).
• Z. Semadeni, Banach Spaces of Continuous Functions, Monografie Matematyczne 55, PWN, Warszawa 1971 (Зарицький, стор. 150).
• R. Vaidyanathaswamy, Treatise on Set Topology, Part I, Indian Math. Soc., Madras 1947 [Зарицький, стор. 166]; 2nd Edition, Set Topology, Chelsea, New York 1960 (Зарицький, стор. 166).
• В. П. Солтан, Вступ до аксіоматичної теорії опуклості, Кишинів 1984 (рос.) (Зарицький, стор. 78).
• R. Casati and A. C. Varzi, Parts and Places. The Structures of Spatial Representation, MIT Press, Cambridge 1999 (Зарицький, стор. 207, 229). [19]

Також цитували результати М. Зарицького серед інших H. Terasaka (1937), J. Albuquerque (1941, 1942), A. A. Гольдберг (1974), Ю.Р.Гайда i О.Е.Єроменко (1974), J. C. Oxtoby (1975), A. Capelo i L. Sanchez (1982), F.W. Lawvere (1986), B. Smith (1994, 1998, 2003), A. C. Varzi (1997), E. M. A. S. Amaral (2001), B. J. Gardner i M. Jackson (2008), D. Sherman (2010). [19]

Відійшов із життя Мирон Зарицький 19 серпня 1961 року. Його поховано на Личаківському цвинтарі у Львові. Вулиця, на якій проживав Мирон Зарицький тепер носить назву Зарицьких, на честь Мирона Онуфрійовича та його доньки Катерини.

Література:

1.  Пташник Б. Поет математики // Аксіоми для нащадків: Українські імена в світовій науці. — Львів Меморіал, 1992. — С. 126-142.
2.  Возняк Г., Осадча О., Сорока Л. Мирон Зарицький — поет математичних формул. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2009. – 104 с.
3.  Зарічний М., Пташник Б. Видатний український математик і педагог Мирон Зарицький (до 120-річчя від народження) // Вісник Львівського університету. Серія механіко-математична. - 2009. - Вип. 70. - С. 191-207.
4.  Зарічний М. M., Пташник Б. Й. Він стояв біля витоків нової математичної дисципліни – топології. До 55-річчя відходу у Вічність видатного українського математика та педагога, дійсного члена Наукового товариства ім. Шевченка Мирона Зарицького // арпатський вісник НТШ. Число. - 2017. - № 1. - С. 314-330.
5.  Микитюк Д. Українська Галицька Армія. Матеріали до історії. Т. 4. – Вінніпег – Канада – 1968. С.268 – 270.
6.  Zarycki M. Une méthode d'introduction de la noon de bon ordre dans la théorie des ensembles // Зб. мат.-природописно-лікарськ. секції НТШ, 1926, т. 25, Львів, С. 1 – 5.
7.  Zarycki M. Koherencja i adherencja Cantora // Księga pamiątkowa I-ego polskiego zjazda matematycznego we Lwowie, 1927, s. 75 – 77.
8.  Zarycki M. Allgemeine Eigenschaften der Cantorschen Kohärenzen // Trans. of the Amer. Mat. Soc, 1928, V. 30, no. 3. с. 498 – 506.
9.  A. Drezden The February meeting in New York. – 1928. (режим доступу https://projecteuclid.org/journals/bulletin-of-the-american-mathematical-society/volume-34/issue-3/The-February-meeting-in-New-York/bams/1183492724.pdf )
10.   Zarycki M. Quelques notions fondamentales d'analysis situs au point de vue de l'algebre de la logique // Fundamenta math., 1927, Vol. 9. – P. 3 – 15.
11.  Twardowski K. Dzienniki Cz. II. 1928 – 1936, Wydawnictwo Adam Marszałek, Warszawa – Toruń, 1997.
12.  Zarycki M.  Chrestomatja matematyki greckiej –«Filomata», Lwów, 1934, 84 s.
13.  Зарицький М. Правда, краса й математика // Зб.: Математика серед наук, вид. Свєнціцького, Льв., 1927, с 25 – 37.
14.  Maligranda L., Prytuła Ja. Uniwersytet we Lwowie w latach 1939-1941: Nieopublikowane prace matematyków, fizyków i astronomów // Wiadomosci Matematyczne, 2018, Vol. 54, no 1, p. 67-78.
15.  Banach S. Theorie des Operations Lineaires MM1 – Warszawa: 1932. 254 s.
16.  Проф. Банах С. С. Курс функціонального аналізу (лінійні операції). Київ – 1948. 216 с.
17.  Zarycki M. Recenzja na: I. Mirczuk «Metageometria i jej znaczenie dla teorii przestrzeni Kanta» // Ruch Filozoficzny. — 1928—1929. — T. XI. — С. 27 – 28.
18.  Prytula Ja. Doktoraty z matematyki i logiki na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie w latach 1920-1938 // Dzieje matematyki Polskiej, pod red. W. Wiesława Wroclaw 2012, s. 137–161.
19.  Maligranda L., Prytuła Ja. Lwowscy uczeni wymienieni w przesłuchaniach Banacha z 1944 roku // Wiad. mat. 49 (2013) nr. 1 str. 29–66.

Автор:

Притула Ярослав Григорович

Математик, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математичного аналізу ЛНУ ім. Івана Франка

Автор:

Гринів Олена Степанівна

математик, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри алгебри, топології та основ математики Львівського національного університету імені Івана Франка.