Дмитро Глібович Хлєбнiков
(до 90-річчя з дня народження)
12-го вересня 2023 року минуло 90 років від дня народження відомого вченого в галузі прикладної математики та механіки твердого деформівного тіла, доцента Львівського університету Дмитра Глібовича Хлєбнікова.
Життєвий шлях
Хлєбнiков Дмитро Глібович народився 12 вересня 1933 року в місті Київ у сім’ї службовців. Батько, Гліб Костянтинович викладав математику у Київському політехнічному інституті, а мати – Боримська Олена Петрівна працювала бухгалтером.
У 1940 році поступив до школи. З липня 1941 року разом з батьком був евакуйований до міста Ташкент. Після повернення до Києва у 1944 році продовжив навчання у школі.
У 1946 році сім’я переїхала до Львова, де його батько отримав посаду завідувача кафедри вищої математики Львівського технологічного інституту будівельних матеріалів. У цьому році вступив на навчання у 6-й клас 35-ї середньої школи, яку закінчив у 1950 році зі срібною медаллю.
У школі, особливо після знайомства з професорами фізико-математичного факультету Львівського університету, почав захоплюватися математикою. Про ці події він згадує так: "Восени 1948 року, коли я вчився у дев’ятому класі, до нас у школу прийшов високий стрункий чоловік з відмінною військовою виправкою. Це був Олександр Микитович Костовський. Попросивши нашу вчительку математики Горшечнікову В. М. лишити тих учнів, які цікавляться математикою, він представився аспірантом фізико-математичного факультету. Він приніс в школу афішу про наступну олімпіаду з математики у Львівському університеті з розкладом лекцій викладачів фіз.-мат. факультету перед олімпіадою. З ним також прийшов студент V курсу Вольперт А. І. (майбутній доктор наук та професор), який провів засідання математичного гуртка на тему "Парадокси теорії множин". Кілька наших однокласників почали ходити у велику фізичну аудиторію, де слухали лекції професорів: Лопатинського Я. Б. , Кованько О. С. , Волковиського Л. І. , Соколова І. Г. Після кожної лекції відбувались практичні заняття з розв’язування олімпіадних задач, які проводили Костовський О. М. , Яровий С. С. та інші аспіранти."
Навчаючись у 10-му класі у був переможцем IV-ї математичної олімпіади школярів м. Львова і отримав другу премію – бінокль.
У 1950 році вступив на навчання на фізико-математичний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка за спеціальністю "механіка", який закінчив з відзнакою у 1956 році.
У травні 1966 року захистив дисертацію кандидата фізико-математичних наук на тему "Деякі задачі пружної рівноваги підкріплених пластинок у вигляді смуги та півплощини з круговим отвором", науковий керівник – професор Шереметьєв М. П.
У 1959-1967 роках працював на посадах в. о. доцента та старшого викладача, а у 1967-1973 роках – доцента кафедри математичного аналізу. Вчене звання доцента отримав у жовтні 1968 року. З 1973-1984 доц. каф. теорії функцій та функціонального аналізу.
У квітні 1984 року перейшов на посаду доцента кафедри математичного моделювання Львівського державного університету ім. Івана Франка, організовану академіком Я. С. Підстригачем.
На кафедрі математичного моделювання працював до виходу на пенсію у липні 1999 року. Деякий час продовжував роботу на кафедрі математики і статистики у Львівському банківському інституті Національного банку України.
У 1983 році був нагороджений значком Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР "За отличные успехи в работе". У 1986 році отримав нагрудний знак "Відмінник народної освіти УРСР".
Помер 9 липня 2010 року на 77 році життя. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі, поле № 26.
Наукова та педагогічна діяльність
Хлєбніков Д. Г. талановитий та ерудований вчений з різносторонніми науковими інтересами, автор близько 150 наукових праць, з них 56 статей у наукових журналах та збірниках праць, 2 авторських свідоцтв. Запропонував оригінальні підходи до ряду складних задач теорії пластин та оболонок, теорії контактних задач та оптимального проектування конструкцій, які знайшли широке визнання наукової громадськості та практичне використання. Приймав активну участь у виконанні науково-дослідних робіт на замовлення НВО "Кінескоп", Київського центрального конструкторського бюро арматуробудування, ВО "Київпромарматура", Львівського політехнічного інституту, ВАТ "Біофізприлад", УМТ "Львівтрансгаз", АТ "Сідрабе" та ін.
Більше 50 років віддав підготовці висококваліфікованих спеціалістів з математики, механіки, прикладної математики та математичного моделювання. Його лекції мали високий теоретичний рівень, насиченість новими ідеями та цікавим змістом, ясність та доступність викладу. Він започаткував на кафедрі математичного моделювання читання нових фундаментальних курсів з випуклого аналізу та оптимізації, активно включився у підготовку спеціалістів з фінансової математики. Опублікував більше 10-ти навчально-методичних видань, з них – два навчальні посібники з грифом МОН.
Активно працював з шкільною молоддю, з малою академією наук, займався організацією обласних математичних олімпіад.
Був невтомним трудівником, людиною з високим почуттям обов’язку. Особливо хочеться відзначити його скромність і доброту, уважне та чуйне відношення до студентів та співробітників.
Його педагогічний талант – це окрема сторінка його творчої праці. Він читав добре підготовлений курс математичного аналізу для студентів факультету прикладної математики та механіко-математичного факультету, вів практичні заняття з багатьох математичних дисциплін, зокрема алгебри, підготував актуальні та цікаві спецкурси з методів оптимізації. Вміння ясно і дохідливо пояснити студентам матеріал захоплювало його учнів. Його делікатність та уважність при оцінюванні знань студентів булу легендою серед студентів. Якщо він мусів оцінити студента на "незадовільно" здавалося, що він переживав цей факт ще більше ніж студент. Це мало для його учнів більший педагогічний ефект ніж моралізування і грізні повчання.
Наукову діяльність Д. Г. Хлєбніков розпочав під керівництвом професора Шереметьєва М. П. , який був керівником його кандидатської дисертації . У дисертації методами інтегрального перетворення Фур’є отримано загальні розв’язки про узагальнений плоский напружений стан та згин підкріплених тонким стержнем пластин у формі півплощини, полоси та півплощини з круговим отвором. Наукові результати дисертації знайшли схвальні відгуки серед вчених-механіків. Так, проф. Уфлянд Я. С. у другому виданні своєї монографії "Интегральные преобразования в задачах теории упругости" (Изд. 2-е, доп. Изд-во "Наука", Ленингр. отд. Л., 1967, 402 с.) на с. 382 пише: "Из работ этого направления (з використанням методу класичних інтегральних перетворень – заув. авт.) укажем прежде всего на диссертацию Д. Г. Хлебникова, в которой с помощью преобразования Фурье решены многие плоские задачи о деформации полуплоскости и полосы с подкреплениями в виде стержней или тонких плит".
М. П. Шереметьєв добре розумів велику вагу зв’язку наукових досліджень з виробництвом, впровадження наукових розробок. У 1958-59 рр. він організував та очолив великий господарський договір з електроламповим заводом для з’ясування причин браку під час виготовленні метало-скляних кінескопів. До роботи крім працівників, аспірантів та студентів кафедри механіки були залучені науковці фізико-механічного інституту АН УРСР, поліграфічного інституту, а також деякі математики (Гавеля С. П. , Мельник З. О. та інші). Договір було успішно виконано, в результаті проведених досліджень і запропонованих на їхній основі рекомендацій брак екранів кінескопів значно зменшився. Була підготовлена монографія по розрахунку, аналізу технології виготовлення, оптимізації конструктивних параметрів і технологічних режимів для круглих метало-скляних кінескопів (автори М. П. Шереметьєв, Я. С. Підстригач, С. Я. Ярема, Д. Г. Хлєбніков), проте з технічних причин вона не була надрукована.
Пізніше у 70-х роках наукові дослідження для ВО "Кінескоп" були продовжені у співпраці з кафедрою прикладної математики, якою керував професор Флейшман Н. П. Хлєбніков Д. Г. запропонував ряд наближених моделей для розрахунку міцності балонів кінескопів. Це зокрема модель розрахунку широкоформатних кінескопів з використанням розв’язку задачі для плоскої криволінійної рами, трипластинчаста та пятипластинчаста моделі.
У 1975-1976 роках Хлєбніков Д. Г. організував науковий гурток з методів оптимізації, до якого залучив Бутитера І. Б., Прокопишина І. А., Радванського С., Щербатого М. В. та інших студентів факультету прикладної математики. У співпраці з доцентом кафедри вищої математики Янчаком В. Я. Хлєбніков Д. Г. запропонував алгоритм оптимізації товщини оболонки кінескопа. Пізніше цією тематикою став займатися М. В. Щербатий, який пізніше захистив по ній кандидатську дисертацію у 1983 році.
В цей час він був співкерівником (разом з проф. Флейшманом Н. П.) кандидатської дисертації аспіранта Карпова В. В. "Розрахунок і оптимізація складених оболонок складної форми", захищеної у 1980 р. У цій роботі вперше було проведено повний розрахунок міцності кінескопа на основі оболонково-пластинчастої моделі методом сіток.
Проблема оцінки міцності скла для балонів кінескопів привела Хлєбнікова Д. Г. до дослідження контактних задач для тонкостінних тіл. Він одним з перших серед механіків Радянського Союзу запропонував враховувати обтиснення по товщині в контактних задачах для пластин. Для цього операторним методом був здійснений асимптотичний аналіз задачі теорії пружності для шару на основі якого побудовані уточнені теорії пластин для контактних задач. До наукових досліджень у цьому напрямку від долучив Паращака О. М. та Прокопишина І. А. Останній у 1990 році захистив по цій тематиці кандидатську дисертацію "Контактні задачі згину пластин з урахуванням обтиснення".
Інтерес до контактних задач привів до багаторічної наукової співпраці Дмитра Глібовича з лабораторією "Герметизація пневмогідроагрегатів" Львівської політехніки (науковий керівник – проф. Беспалов В. К.) та Київським центральним конструкторським бюро арматуробудування (директор – Ананьєвський В. А.). В лабораторії НДЛ-66 механіко-математичного факультету ним була організована невелика група дослідників Бурда Р. М., Гошко Л. В., Прокопишин І. А., які на протязі 1979–1991 років виконували науково-дослідні роботи в галузі арматуробудування.
Під керівництвом Дмитра Глібовича разом з Бурдою Р. М. та інженерами лабораторії "Герметизація пневмогідроагрегатів" Гурняком Л. І. та Зацарним В. А. була розроблена методика розрахунку та оптимізації тонкостінних ущільнюючих елементів у формі кільцевих пластин, циліндричних та конічних оболонок з підкріпленим краєм. У співпраці з Ананьєвським В. А. та Прокопишиним І. А. була виконані дослідження по розрахунку та оптимізації дискових та конусних ущільнюючих елементів. Хлєбніков Д. Г. був консультантом дисертаційної роботи Гурняка Л. І. на тему "Вплив відхилень форми поверхонь на формування герметичного контакту", захищеної 1985 року.
У 1990–2010 роках Хлєбніков Д. Г. приймав активну участь у виконанні науково-дослідних робіт для ВАТ "Біофізприлад" (разом з Галазюком В. А. та Прокопишиним І. А.), УМГ "Львівтрансгаз" (разом з Осадчуком В. А. та Прокопишиним І. А.), АТ "Сідрабе" (разом з Гробером Й. Л, Прокопишиним І. А., Щукіним А. І.).
Дмитра Глібовича Хлєбнікова завжди пам’ятатимуть його вдячні учні, колеги, студенти та всі, хто його знав, як різностороннього вченого, талановитого педагога, енергійну, працелюбну, душевну і високопорядну людину.
Ярослав Притула, Іван Прокопишин
Автор:
Притула Ярослав Григорович
Математик, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математичного аналізу ЛНУ ім. Івана Франка
