
Юзеф Шрайєр
Józef Schreier
Юзеф Шрайєр належав до учнів двох засновників Львівської математичної школи ― Стефана Банаха та Гуго Штайнгауза.
Ю. Шрайєр народився 18 лютого 1909 року в Дрогобичі. Його батьками були Бернад Шрайєр (1877-1939) і Матильда Шрайєр, яка загинула у 1943 році у гетто в Дрогобичі. Його батько був рабином, а також вчителем релігії і німецької мови у державній гімназії Дрогобича. У цій гімназії Ю. Шрайєр навчався у 1919-1927 роках. До іспитів на атестат зрілості був допущений з “chlubnym” (похвальним) результатом. Іспити склав у травні і липні 1927 року.
У 1927-1931 роках Ю. Шрайєр навчався на математично-природничому факультеті Львівського університету. У своїй магістерській роботі «Про певні проблеми в організації турнірів» він розв’язав задачу, яку протягом кількох років на семінарах формулював Г. Штайнгауз. Ця робота була опублікована в 1932 році. Про цей результат пише D. Knuth у третьому томі “The Art of Computer Programming”. У 1930/31 навчальному році працював вчителем у приватній середній школі у Дрогобичі, а в 1931/32 – мав безплатну практику у державній гімназії. Уже в 1930 році Ю. Шрайєр був членом Польського математичного товариства.
У 1932 році Ю. Шрайєр переїхав до Львова, щоб займатися науковою роботою. В 1935 році він одружився з Софією Розенблатт (1914-1991), яка закінчила факультет права у Львівському університеті. Дружина пережила німецьку окупацію у Варшаві під прізвищем Рожанська. Після війни працювала у Польщі, у 1957 виїхала до Ізраїлю, де вдруге у 1960 вийшла заміж. Померла у 1991 році.
23 квітня 1934 року Ю. Шрайєр подав до захисту докторську працю “O skończonej bazie w grupach topologicznych” до Ради математично-природничого факультету. Рецензії писали Євстахій Жилінський та Стефан Банах. Промотором на урочистості вручення диплому 30 червня 1934 року був С. Банах.
Зі студентських літ Ю. Шрайєр був колегою С. Улама, з яким вони опублікували 8 праць. Як згадує С. Улам у своїй автобіографічній книзі “Przygody matematyka”:
“Наша праця, хоча далі надихалась методами, які вживали тоді у Львові, виходила на нові терени: групи топологічних перетворень, групи перестановок, чиста теорія множин, загальна алгебра. Вважаю, що наші дослідження були одними з перших, в яких застосовано методи сучасної теорії множин у поєднанні з дуже алгебраїчною точкою зору на широкі класи математичних об’єктів. Розпочали ми працю над теорією “групоїдів”, як її тоді називали, або півгруп, як говорять сьогодні”.
Ю. Шрайєр брав участь і у дискусіях у Шотландській кав’ярні, де записав у Шотландській книзі 3 проблеми, а також разом з Улямом 6 проблем. Розв’язав 2 проблеми з цієї книги.
Ю. Шрайєр опублікував 16 праць, які належать до таких розділів математики: функціональний аналіз, теорія міри, комбінаторика, геометрія, теорія ймовірностей, теорія півгруп та груп, теорія підстановок, топологія і теорія ігор. Одними з найбільш відомих результатів Ю. Шрайєра (разом з С. Улямом) є їх вклад в теорію півгруп.
У 1939 році Ю. Шрайєр працював у приватній середній школі у Дрогобичі, а в 1940/41 навчальному році – в середній школі у Бориславі. В час німецької окупації разом з групою євреїв переховувався в підвалі під великою торговою залою на Малім Ринку у Дрогобичі, власником якої був Раппопорт. У квітні 1943 року, після викриття цього схрону німцями, Шрайєр прийняв отруту.
Література:
- J. Prytula. Doktoraty z matematyki i logiki na Uniwersytecie Jana Kazimierza we Lwowie w latach 1920-1938, Dzieje matematyki polskiej, red. W. Więsław, Wroclaw 2012.
- I. Guran, Ya. Prytula. Jόzef Schreier “On finite base in topological groups”, Mat. Studii 39 (2013) nr. 1, 3-9.
- L. Maligranda. Jόzef Schreier (1909-1943). Biografia, Wiad. Mat. 49 (2013) nr. 2, 47-60.
- L. Maligranda. Działalność naukowa Jόzefa Schreiera, Wiad. Mat. 50 (2014) nr. 1, 45-68.


