Михайло Тимошик
Народився 1 січня 1910 року у м. Сокалі в міщанській сім’ї. Початкову школу закінчив у рідному місті, у 1920-1928 роках навчався в Сокальській гімназії. З 1928 року – студент математично-природничого факультету Львівського університету. Тут він вивчав математику, фізику та хімію. Навчання закінчив у 1936-му році, став магістром математики, фізики та хімії. Магістерську працю з математики «Абсолютно неперервні функції», керівником якої був С. Банах, рецензував Г. Штайнгауз у 1934 році. Працював як дослідник у галузі нафтової промисловості. Про це свідчить його доповідь «Геофізичні методи в геології» на VI-му з’їзді українських природників і лікарів у Львові 16-17 травня 1937 року.
У 1938-1939 роках був вчителем математики, фізики та хімії у Яворівській монастирській приватній школі. З вересня 1939 року викладав фізику і математику у Сокальській середній школі та медшколі, а з 1941 до 1944 працював у Сокальській гімназії як професор математики і фізики, а також у Ремісничій школі Сокаля.
Хоча у січні 1940 року був зарахований асистентом кафедри аналізу І (керівник С. Банах), не покинув середньої школи у Сокалі. Продовжував там працювати і у 1944-1945 роках.
У 1946 році М. Тимошик був запрошений на кафедру загальної фізики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював на посаді асистента, старшого викладача, а з 1953 року – доцента. Його наукові інтереси стосувалися фізичних методів в геології та методики викладання фізики.
Автор близько 15 наукових праць.
Помер М. Тимошик 5 липня 1999 року у Львові.
Література:
- Довгий Я. О., Слово про Михайла Тимошика (з нагоди його 95-річчя).


